20 мая 2010 (10 дней 19 часов назад)
Вельмишановні друзі! Маємо для Вас таку звісточку:
Трійця на «Мамаєвій Слободі»(Клечальна неділя).
В кінці травня набираються соком перші трави, тож починається косовиця — запасання сіна на зиму для худоби. На «Мамаєвій Слободі» буяє зелень дерев, цвітуть лугові й польові квіти. Старослов’янські обряди поклоніння деревам збереглися в українців Наддніпрянщини у звичаях ставити на Трійцю клечення у вигляді берізок, кленів і ясечків на подвір’ях, центральних сільських майданах, на вигонах, у прикрашанні хатньої стріхи гілками й різними духмяними травами та квітами. На воротах осель вішали вінки з гілля й квтів, зелені м’яти, любистку, чебрецю, волошок, татарського зілля (аїру), ромашки, маруньки, божого дрєвка, полину та іншого запашного зілля, яке, за повір’ями, могло відганяти нечисту силу. Наші прабабусі прикрашали клечанням хату із середини: пахучим зіллям заквітчували ікони, вішали його на жердку, біля вікон, розсипали товстим килимом по долівці. Ці вінки й трави пізніше не викидали. Вінки надягали на молоді головки капусти, щоб вона росла головата і її не їла гусінь. Зелень сушили і зберігали. Якщо хворіла худоба, їй підмішували до корму троїцького зілля, троїцьким клечанням також підкурювали хворих людей і тварин.
Також на Зелені свята, на Київському Поліссі побутував дуже давній звичай – «водіння Куста». В обряді брали участь лише дівчата. Вони збиралися десь у гаю або лузі, обирали серед себе високу струнку найгарнішу дівчину та наряджали Кустом. Прибирали її з ніг до голови, так щоб ніхто не міг впізнати. Обвішували зеленими гілками з клену, липи або в’язу. До них вплітали шовкову траву любистку та м’яти. З гілок робився й вінок. Подруги дівчину-Куста обдаровували намистом – «щоб жито колосилось чисто», стрічкою – «щоб була гарна молодичка».
У гурті із Кустом мала бути непарна кількість дівчат — три, п’ять або сім. Узявшись попід руки, вони з троїцькими піснями йшли через все село, ходили від хати до хати. Посередині — замаєний зеленню Куст, який увесь час мовчав, вшановуючи цим пращурів, через те, що вірування в Куста були пов’язані із культом померлих, які о цій порі нібито з’являлися на землю й тимчасово перебували у трійчаній зелені.
Господарі чекали приходу Куста. Якщо він оминав чиюсь хату, це вважалося великою образою. Заходячи до оселі бажали щастя, здоров’я та всіляких гараздів. У текстах пісень звучали мотиви кохання та заміжжя тому, що дерево, в народній уяві, бачилося як образ родоводу: коріння – предки, стовбур – батьки, а гілки – діти. Казали: «Дерево розгалужується гілками, а рід множиться дітками ».
Гурт обдаровували грошима, цукерками, яйцями, пиріжками й млинцями, які спеціально готували до цього дня. У тих у кого побував Куст, має бути гарний врожай і все добре в хазяйстві. Кустове клечання зберігали у хаті. Ним мили голову, якщо боліла, полоскали горло від ангіни й використовували як оберіг від мишей. Також його клали під голову покійникові.
По закінченню обходів дворів, дерево вели назад до гаю. Там дівчат вже чекали парубки. Починалося масове гуляння: водили хороводи, танцювали та співали.
В козацькому селищі «Мамаєва Слобода» 23 травня (на Трійцю) о 9-00 в церкві Покрова Пресвятої Богородиці святочна Літургія та освячення зілля.
О 13-30 за участі фольклорного колективу «Рожаниця» розпочнеться відтворення обряду «Куста».
Також на вигоні біля гойдалки, що поруч із «Шинком – коса над чаркою» відбудеться дійство «Вулиця» де під супровід троїстих музик всі бажаючі зможуть долучитись до веселих народних українських танців.
Щиро запрошуємо всіх на Клечальну неділю в козацьке селище «Мамаєва Слобода».
Також на Зелені свята, на Київському Поліссі побутував дуже давній звичай – «водіння Куста». В обряді брали участь лише дівчата. Вони збиралися десь у гаю або лузі, обирали серед себе високу струнку найгарнішу дівчину та наряджали Кустом. Прибирали її з ніг до голови, так щоб ніхто не міг впізнати. Обвішували зеленими гілками з клену, липи або в’язу. До них вплітали шовкову траву любистку та м’яти. З гілок робився й вінок. Подруги дівчину-Куста обдаровували намистом – «щоб жито колосилось чисто», стрічкою – «щоб була гарна молодичка».
У гурті із Кустом мала бути непарна кількість дівчат — три, п’ять або сім. Узявшись попід руки, вони з троїцькими піснями йшли через все село, ходили від хати до хати. Посередині — замаєний зеленню Куст, який увесь час мовчав, вшановуючи цим пращурів, через те, що вірування в Куста були пов’язані із культом померлих, які о цій порі нібито з’являлися на землю й тимчасово перебували у трійчаній зелені.
Господарі чекали приходу Куста. Якщо він оминав чиюсь хату, це вважалося великою образою. Заходячи до оселі бажали щастя, здоров’я та всіляких гараздів. У текстах пісень звучали мотиви кохання та заміжжя тому, що дерево, в народній уяві, бачилося як образ родоводу: коріння – предки, стовбур – батьки, а гілки – діти. Казали: «Дерево розгалужується гілками, а рід множиться дітками ».
Гурт обдаровували грошима, цукерками, яйцями, пиріжками й млинцями, які спеціально готували до цього дня. У тих у кого побував Куст, має бути гарний врожай і все добре в хазяйстві. Кустове клечання зберігали у хаті. Ним мили голову, якщо боліла, полоскали горло від ангіни й використовували як оберіг від мишей. Також його клали під голову покійникові.
По закінченню обходів дворів, дерево вели назад до гаю. Там дівчат вже чекали парубки. Починалося масове гуляння: водили хороводи, танцювали та співали.
В козацькому селищі «Мамаєва Слобода» 23 травня (на Трійцю) о 9-00 в церкві Покрова Пресвятої Богородиці святочна Літургія та освячення зілля.
О 13-30 за участі фольклорного колективу «Рожаниця» розпочнеться відтворення обряду «Куста».
Також на вигоні біля гойдалки, що поруч із «Шинком – коса над чаркою» відбудеться дійство «Вулиця» де під супровід троїстих музик всі бажаючі зможуть долучитись до веселих народних українських танців.
Щиро запрошуємо всіх на Клечальну неділю в козацьке селище «Мамаєва Слобода».