7 июня 2012 (60 дней 2 часа назад)
Паралелі: українська мова повторює білоруський сценарій знищення на користь російської
Досвід Білорусі красномовно показує, до чого політики можуть довести культурно-мовне становище. В умовах пострадянського, постімперського простору будь-яка офіційна двомовність перетворюється на одномовність на користь мови метрополії. Бо вона просто сильніша. Білоруські цифри це чудово підтверджують.
1994 року 65% учнів навчалися білоруською, тепер – 19%. Заступник міністра освіти Казимир Фарино визнав, що школярі не володіють білоруською мовою, і сам він нею не володіє. Це відбулося за 18 років! Фактично, білоруська винищена – її вигнали з університетів, державних установ тощо. У містах вона ще тримається серед молоді та інтелектуалів, але в селах – знищена. Села пережили мовну революцію – стара білоруськомовна людність вимерла, а молодь уже російськомовна.
Раджу українцям триматися своєї мови і всіляко її боронити. Про те, що одномовність порушує права російськомовних, білоруси чули 1993–1994 року.
Якщо Україна підвищить статус російської, то за 15–20 років це призведе до російської одномовності, як і в нас. Тож я раджу українцям триматися своєї мови і боронити її всіма можливими способами.
Доводи про те, що одномовність порушує права російськомовних, ми чули 1993–1994 року. Вони такі самі, як у вас. Але тоді ми мали лише два-три канали телебачення, не було інтернету. Нині ж російська достатньо поширена в медіапросторі, кіно, інтернеті. Російськомовна людина не може почуватися дискримінованою в таких умовах. Що ж до мови спілкування з чиновниками, то такі стосунки дуже мало часу займають у житті пересічного громадянина. Він зустрічається з владою раз-двічі на рік. Хіба він не може написати українською заяву або заповнити бланк?
Такі закони хочуть не для того, щоб захистити російську, а щоб надати право не знати української. Так само трапилося в Білорусі. Більшість білоруських чиновників не володіють жодною мовою – білоруську вивчати облишили, а російської до пуття не знають. Якщо написати заяву чи звернення білоруською, тобі дадуть відповідь лише російською.
1994 року 65% учнів навчалися білоруською, тепер – 19%. Заступник міністра освіти Казимир Фарино визнав, що школярі не володіють білоруською мовою, і сам він нею не володіє. Це відбулося за 18 років! Фактично, білоруська винищена – її вигнали з університетів, державних установ тощо. У містах вона ще тримається серед молоді та інтелектуалів, але в селах – знищена. Села пережили мовну революцію – стара білоруськомовна людність вимерла, а молодь уже російськомовна.
Раджу українцям триматися своєї мови і всіляко її боронити. Про те, що одномовність порушує права російськомовних, білоруси чули 1993–1994 року.
Якщо Україна підвищить статус російської, то за 15–20 років це призведе до російської одномовності, як і в нас. Тож я раджу українцям триматися своєї мови і боронити її всіма можливими способами.
Доводи про те, що одномовність порушує права російськомовних, ми чули 1993–1994 року. Вони такі самі, як у вас. Але тоді ми мали лише два-три канали телебачення, не було інтернету. Нині ж російська достатньо поширена в медіапросторі, кіно, інтернеті. Російськомовна людина не може почуватися дискримінованою в таких умовах. Що ж до мови спілкування з чиновниками, то такі стосунки дуже мало часу займають у житті пересічного громадянина. Він зустрічається з владою раз-двічі на рік. Хіба він не може написати українською заяву або заповнити бланк?
Такі закони хочуть не для того, щоб захистити російську, а щоб надати право не знати української. Так само трапилося в Білорусі. Більшість білоруських чиновників не володіють жодною мовою – білоруську вивчати облишили, а російської до пуття не знають. Якщо написати заяву чи звернення білоруською, тобі дадуть відповідь лише російською.
Лявон БАРЩЕВСЬКИЙ, білоруський філолог, громадський діяч
Джерело: Gazeta.ua
Джерело: Gazeta.ua
Поділитися своїми враженнями та думками на ФОРУМІ
Олесь Гончар: Мова - це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова - це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам'ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.
* * *
Д. Байрон: Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може.
* * *
М. Салтиков-Щедрін: Багато хто схильний плутати два поняття: «вітчизна» і «ваше превосходительство».
* * *
П. Тичина: Забудеш рідний край — твоє всохне коріння.
* * *
В. Распутін: Патріотизм — це не любов до ідеї, а любов до вітчизни.
* * *
Французьке прислів’я: Хто батьківщині добре слугує — вельможних предків не потребує.
* * *
<Д. Павличко:/u> Вітчизна — ось і альфа, і омега!
* * *
В. Сосюра: Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води — моя Україна.
* * *
Павло Мовчан: Людина, яка втратила свою мову, - неповноцiнна, вона другорядна в порiвняннi з носiєм рiдноï мови.
* * *
Костянтин Ушинський: Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. I нема насильства нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в народу спадщину, створену незчисленними поколiннями його вiджилих предкiв.
Всі статті про історію та звачиї України - Київської Руси
Головна сторінка