1 августа 2013 (137 дней 13 часов назад)
Могильник зарубинецької культури Вишеньки біля Києва
Дюна, на якій знаходився могильник
С.П. Пачкова
Зарубинецька культура, пам’ятки якої на рубежі ер займали в Україні терени Полісся та Лісостепового Подніпров’я, стояла біля витоків перших слов’янських культур, відомих за давніми писемними джерелами. Тому нові надходження, що доповнюють наші знання про життя та побут населення того часу, викликають жвавий інтерес дослідників і всіх тих, хто цікавиться далеким минулим країни. Попри те, що від того часу дійшли дуже уривчасті відомості про історичні, як і будь-які інші події, з життя тогочасного населення, вони доповнюються залишками матеріальної культури, які добувають археологи шляхом кропіткої і важкої праці. Зарубинецька культура в цьому плані є благодатним джерелом. І не тому, що її населення було численним і залишило по собі велику кількість пам’яток, і не тому, що воно було заможним і володіло дорогоцінними скарбами і безцінними мистецькими творами — всім цим носії зарубинецької культури не змогли порадувати ані себе, ані нас. Навпаки, племена, які жили на рубежі нашої ери у Подніпров’ї, були кількісно невеликими і скромними за способом життя і побутом. Та все ж це населення лишило чимало слідів своєї діяльності, зокрема могильники, репрезентовані тілопальними похованнями із всіляким супроводом, з якого вціліли глиняний посуд і прикраси, а іноді знаряддя праці і зброя. Вони становлять неоціненне джерело для вивчення багатьох сторін життя, а також для вирішення таких важливих історико-археологічних проблем, як походження культури, її становлення та розвиток у часі (хронологія та періодизація), взаємодії населення з навколишніми і віддаленими сусідами.
Через це матеріали кожного могильника становлять великий інтерес для науковців. Але склалося так, що в Україні, де розкопано понад 30 могильників зарубинецької культури, найбільші з них через об’єктивні і суб’єктивні обставини не знайшли всебічного висвітлення в літературі. Маємо на увазі Корчуватівський могильник на південній околиці Києва, поруйнований кар’єром цегельного заводу. До цього додалася часткова втрата в роки Другої світової війни польової документації про розкопки. На могильнику відкрито більше 100 вцілілих поховань [Самойловский 1959, с. 61—93], з яких 84 трупоспалення можна віднести до зарубинецьких [Скиба 1999, с. 47]. На Пирогівському могильнику розкопано 260 зарубинецьких поховань [Кубишев Звіти 1966—1972; Скиба Звіти 1988—1992]. Аналіз матеріалів могильника знайшов відображення у низці статей [Кубышев, Максимов 1969, с. 25—38; Кубишев 1976, с. 23—41; Кубишев, Скиба 1989, с. 83—96; Пачкова, Кубишев 1992, с. 75—90; Кубишев, Скиба, Скорий 1995, с. 100—111; Скиба 1992; 1994; 1997, с. 49—54] та монографії Л.Є. Скиби [2001]. В них зосереджено увагу на класифікації матеріалів, на проблемах хронології і періодизації пам’ятки, реконструкції світоглядних уявлень, що панували у середовищі зарубинецьких племен.
Через це матеріали кожного могильника становлять великий інтерес для науковців. Але склалося так, що в Україні, де розкопано понад 30 могильників зарубинецької культури, найбільші з них через об’єктивні і суб’єктивні обставини не знайшли всебічного висвітлення в літературі. Маємо на увазі Корчуватівський могильник на південній околиці Києва, поруйнований кар’єром цегельного заводу. До цього додалася часткова втрата в роки Другої світової війни польової документації про розкопки. На могильнику відкрито більше 100 вцілілих поховань [Самойловский 1959, с. 61—93], з яких 84 трупоспалення можна віднести до зарубинецьких [Скиба 1999, с. 47]. На Пирогівському могильнику розкопано 260 зарубинецьких поховань [Кубишев Звіти 1966—1972; Скиба Звіти 1988—1992]. Аналіз матеріалів могильника знайшов відображення у низці статей [Кубышев, Максимов 1969, с. 25—38; Кубишев 1976, с. 23—41; Кубишев, Скиба 1989, с. 83—96; Пачкова, Кубишев 1992, с. 75—90; Кубишев, Скиба, Скорий 1995, с. 100—111; Скиба 1992; 1994; 1997, с. 49—54] та монографії Л.Є. Скиби [2001]. В них зосереджено увагу на класифікації матеріалів, на проблемах хронології і періодизації пам’ятки, реконструкції світоглядних уявлень, що панували у середовищі зарубинецьких племен.
читати повністю
Всі статті про історію та звачиї України - Київської Руси
Головна сторінка